бешкетувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бешкету́ю | бешке́тував | бешке́туватиму | — |
| Ти | бешкету́єш | бешке́тував бешке́тувала | бешке́туватимеш | бешкету́й |
| Він Вона Воно |
бешкету́є | бешке́тував бешке́тувала бешке́тувало | бешке́туватиме | — |
| Ми | бешкету́єм(о) | бешке́тували | бешке́туватимем(о) | бешкету́ймо |
| Ви | бешкету́єте | бешке́тували | бешкету́йте | |
| Вони | бешкету́ють | бешке́тували | бешке́туватимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. теп. ч. | бешкету́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | бешке́тувавши | |||
| Безособова форма | бешке́тно | |||
бешкетувати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -бешкет-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [beʃketʊˈu̯ɑte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- чинити бешкет, колотнечу ◆ — Сором ховатися — умів бешкетувати, зумій і відповідь казати Васильченко
- чинити розбій, насильство ◆ Хвилею по цілій країні прокотились погроми. А по селах бешкетує цареве військо, катуючи народ, вбиваючи, гвалтуючи, в полон забираючи... Головко
- порушувати дисципліну, пустувати ◆ В школі бешкетував [Валя], і батька щоразу викликали до вчителя Гончар
Синоніми ред.
- —
- —
- пустувати
Антоніми ред.
- —
- —
- —
Гіпероніми ред.
- —
- —
- —
Гіпоніми ред.
- —
- —
- —
Холоніми ред.
- —
- —
- —
Мероніми ред.
- —
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| чинити бешкет, колотнечу | |
| |
| чинити розбій, насильство | |
| порушувати дисципліну, пустувати | |