Морфосинтаксичні ознаки
ред.
| відмінок
|
однина
|
множина
|
| Н.
|
бешке́т
|
бешке́ти
|
| Р.
|
бешке́ту
|
бешке́тів
|
| Д.
|
бешке́тові
бешке́ту
|
бешке́там
|
| З.
|
бешке́т
|
бешке́ти
|
| Ор.
|
бешке́том
|
бешке́тами
|
| М.
|
на/у бешке́ту
|
на/у бешке́тах
|
| Кл.
|
бешке́ту*
|
бешке́ти*
|
беш-ке́т
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бешкет-.
Семантичні властивості
ред.
- грубий, непристойний вчинок, сварка, колотнеча; безчинство, буча. ◆ Якось само собою перевелась на селі п'яна парубоча сваволя, бійки та нічний галас. Ті, що недавно робили бешкет, тепер втяглись в роботу, у гуртове читання Коцюбинський
- розбій, насильство
- велика ганьба, сором; безчестя ◆ Випровадили нечестю старостів і трохи чи й не позивали ще за бешкет, що за такого жениха приходили сватати їх дочку Квітка-Основ'яненко
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
Прислів'я та приказки
ред.
Від ??
| грубий, непристойний вчинок, сварка, колотнеча; безчинство, буча
|
|
|
|
| велика ганьба, сором; безчестя
|
|
|
прослухати вимову?, файл