Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	балансу́ю	балансу́вав	балансу́ватиму	—
Ти	балансу́єш	балансу́вав балансу́вала	балансу́ватимеш	балансу́й
Він Вона Воно	балансу́є	балансу́вав балансу́вала балансу́вало	балансу́ватиме	—
Ми	балансу́єм(о)	балансу́вали	балансу́ватимем(о)	балансу́ймо
Ви	балансу́єте	балансу́вали		балансу́йте
Вони	балансу́ють	балансу́вали	балансу́ватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	балансу́ючи
Дієприсл. мин. ч.	балансу́вавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	балансо́ваваний
Безособова форма	балансо́вавано

ба-лан-су-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — збалансувати.

Корінь: -баланс-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

МФА: [bɐlɐnˈsuu̯ɐte]
прослухати вимову^{?, файл}
УФ: []

Семантичні властивості

Значення

зберігати рівновагу, роблячи відповідні рухи тілом ◆ немає прикладів застосування.
доводити до правильного співвідношення взаємно зв'язані частини, сторони чого-небудь, надходження і витрати чогось
техн. зрівноважувати обертальні деталі машини, механізму

Синоніми

—
—
—

Антоніми

—
—
—

Гіпероніми

—
—
—

Гіпоніми

—
—
—

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від укр. бала́нс «порівняльний підсумок прибутків і витрат; рівновага», заст. біля́нс «тс.», балансува́ти «утримувати рівновагу», балансе́р «акробат, канатоходець», баланси́р «довга палиця для зберігання рівноваги на канаті; коромисло, важіль, який передає рух поршня або служить для рівномірного розподілу ваги; маятник годинникового механізму»; — рос. білор. болг. бала́нс, пол. словац. balans, чеськ. bilance, в.-луж. balansa, мак. баланс, сербохорв. ба̀ланс, словен. bilánca «підсумок прибутків і витрат», baláns «рівновага»; — запозичення з французької мови; фр. balance «ваги, рівновага» походить від лат. bilanx «ваги з двома чашками» (через нар.-лат. лат. *bilancia), утвореного з основ лат. bi- «двічі, два» і lanx «чашка, шалька», спорідненого з гр. λέκος «корито, миска», λεκάνη «тс.», psl. lękǫ «гну», укр. лук.— СІС 84; Шанский ЭСРЯ І 2,21; Dauzat 69; Walde —Hofm. I 761.— Див. ще біс², лук. — Пор. лоха́ня.

Переклад

зберігати рівновагу, роблячи відповідні рухи тілом
Іврит_he: אִזֵּן ^(he) (izén) Іспанська_es: balancear ^(es) Італійська_it: bilanciare ^(it) Болгарська_bg: уравновесявам ^(bg) Грецька_el: ζυγίζω ^(el) Каталанська_ca: equilibrar ^(ca), compensar ^(ca) Маорі_mi: tauta ^(mi), whakataurite ^(mi), whakatautika ^(mi) Норвезька_no: balansere ^(no) Німецька_de: balancieren ^(de) Португальська_pt: equilibrar ^(pt) Російська_ru: уравнове́шивать ^(ru), уравнове́сить ^(ru) Сербохорватська_sh: balansirati ^(sh) Фінська_fi: tasapainottaa ^(fi) Шведська_sv: balansera ^(sv)

доводити до правильного співвідношення взаємно зв'язані частини, сторони чого-небудь, надходження і витрати чогось
Іспанська_es: hacer balance Італійська_it: conguagliare ^(it), pareggiare ^(it) Болгарська_bg: правя баланс ^(bg) Грецька_el: αντισταθμίζω ^(el) Норвезька_no: balansere ^(no) Німецька_de: bilanzieren ^(de) Польська_pl: bilansować ^(pl), zbilansować ^(pl) Португальська_pt: balancear ^(pt) Сербохорватська_sh: balansirati ^(sh) Французька_fr: apurer ^(fr) Фінська_fi: tasapainottaa ^(fi) Шведська_sv: balansera ^(sv)

зрівноважувати обертальні деталі машини, механізму

Джерела

Словник УЛІФ: балансувати