Українська
Редагувати

Морфосинтаксичні ознакиРедагувати

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. балаку́чий балаку́ча балаку́че балаку́чі
Р. балаку́чого балаку́чої балаку́чого балаку́чих
Д. балаку́чому балаку́чій балаку́чому балаку́чим
З. балаку́чого (іcт.)
балаку́чий (неіст.)
балаку́чу балаку́че балаку́чих (іст.)
балаку́чі (неіст.)
О. балаку́чим балаку́чою балаку́чим балаку́чими
М. балаку́чім
балаку́чому
балаку́чій балаку́чім
балаку́чому
балаку́чих

ба-ла-ку́-чий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -балак-; суфікс: -уч; закінчення: -ий.

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. який любить багато балакати, який багато говорить. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Та, здається, на йому [Лушяі] й шкура говорила, такий балакучий Панас Мирний

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

ХолонімиРедагувати

МеронімиРедагувати

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати

КолокаціїРедагувати

Прислів'я та приказкиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість

ЕтимологіяРедагувати

Від ??

ПерекладРедагувати

Список перекладів

ДжерелаРедагувати