атестація
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | атеста́ція | атеста́ції |
| Р. | атеста́ції | атеста́цій |
| Д. | атеста́ції | атеста́ціям |
| З. | атеста́цію | атеста́ції |
| Ор. | атеста́цією | атеста́ціями |
| М. | атеста́ції | атеста́ціях |
| Кл. | атеста́ціє* | атеста́ції* |
а-те-ста́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -атестац-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА : [ɐteˈstɑt͡sʲijɐ] (одн.), [ɐteˈstɑt͡sʲiji] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- тільки однина. дія за значенням атестувати[[Категорія:Вербальні слова}}]]. ◆ Перечислено [в інструкції] вимоги до кандидатів на атестованих керівників курсів та порядок їх атестації Еллан
- Характеристика фахових знань та ділових якостей службовця; відзив, висновок про кого-, що-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Атестація // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- атестація на Lingvo.ua
- Словник УЛІФ: атестація