алітування
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | алітува́ння | алітува́ння |
Р. | алітува́ння | алітува́нь |
Д. | алітува́нню | алітува́нням |
З. | алітува́ння | алітува́ння |
Ор. | алітува́нням | алітува́ннями |
М. | алітува́нні алітува́нню |
алітува́ннях |
Кл. | алітува́ння | алітува́ння |
а-лі-ту-ва́-ння
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -алітува-; суфікс: -нн; закінчення: -я.
Вимова
ред.- МФА: [ɐlʲitʊˈu̯ɑnʲːɐ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- дія за значенням алітувати[[Категорія:Вербальні слова}}]]. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |
|
Джерела
ред.- Словник УЛІФ: алітування
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3