Шинкарюк
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Шинкарю́к | Шинкарюки́ |
Р. | Шинкарюка́ | Шинкарюкі́в |
Д. | Шинкарюко́ві Шинкарюку́ |
Шинкарюка́м |
З. | Шинкарюка́ | Шинкарюкі́в |
Ор. | Шинкарюко́м | Шинкарюка́ми |
М. | Шинкарюко́ві Шинкарюкі́ |
Шинкарюка́х |
Кл. | Шинкарюку́ | Шинкарюки́ |
Шин-ка-рю́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Шинкар-; суфікс: -юк.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
|
Джерела ред.
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | Шинкарю́к | Шинкарюки́ |
Р. | Шинкарюка́ | Шинкарюко́в |
Д. | Шинкарюку́ | Шинкарюка́м |
З. | Шинкарюка́ | Шинкарюко́в |
О. | Шинкарюко́м | Шинкарюка́ми |
П. | Шинкарюке́ | Шинкарюка́х |
Шин-ка-рю́к
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Шинкар-; суфікс: -юк.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- Шинкарюк (аналог укр. слову). [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??