Старуня
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Стару́ня | — |
Р. | Стару́ні | — |
Д. | Стару́ні | — |
З. | Стару́ню | — |
Ор. | Стару́нею | — |
М. | Стару́ні | — |
Кл. | Стару́не* | — |
Ста-ру́-ня
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Старун-; закінчення: -я.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- геогр. село Богородчанського району Івано-Франківської області, в передгір'ї Ґорґанів. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |
Джерела
ред.Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.Корінь: -Старун-; закінчення: -я.
Вимова
ред.- МФА: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- геогр. Старуня (аналог укр. слову). [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |