Слатине
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Сла́тине | — |
| Р. | Сла́тиного | — |
| Д. | Сла́тиному | — |
| З. | Сла́тине | — |
| Ор. | Сла́тиним | — |
| М. | Сла́тиному | — |
| Кл. | Сла́тине* | — |
Сла́-ти-не
Іменник, неістота, середній рід, прикметникова відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Слатин-; закінчення: -е.
Вимова ред.
- МФА: [ˈslɑtene]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- геогр. селище міського типу в Україні, Харківській області. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: Слатине
- Слатине // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
