Симончук

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. Симончу́к Симончуки́
Р. Симончука́ Симончукі́в
Д. Симончуко́ві
Симончуку́
Симончука́м
З. Симончука́ Симончукі́в
Ор. Симончуко́м Симончука́ми
М. Симончуко́ві
Симончукі́
Симончука́х
Кл. Симончуку́ Симончуки́

Си-мон-чу́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Симон-; суфікс: -чук.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.

Російська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок одн. мн.
Н. Симончу́к Симончуки́
Р. Симончука́ Симончуко́в
Д. Симончуку́ Симончука́м
З. Симончука́ Симончуко́в
О. Симончуко́м Симончука́ми
П. Симончуке́ Симончука́х

Си-мон-чу́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Симон-; суфікс: -чук.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. Симончук (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Джерела ред.