Поляниця
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Поляни́ця | — |
Р. | Поляни́ці | — |
Д. | Поляни́ці | — |
З. | Поляни́цю | — |
Ор. | Поляни́цею | — |
М. | Поляни́ці | — |
Кл. | Поляни́це* | — |
По-ля-ни́-ця
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Полян-; суфікс: -иц; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: [pɔlʲɐˈnɪt͡sʲɐ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- назва кількох населених пунктів в Україні. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |