Мартинчук

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. Мартинчу́к Мартинчуки́
Р. Мартинчука́ Мартинчукі́в
Д. Мартинчуко́ві
Мартинчуку́
Мартинчука́м
З. Мартинчука́ Мартинчукі́в
Ор. Мартинчуко́м Мартинчука́ми
М. Мартинчуко́ві
Мартинчукі́
Мартинчука́х
Кл. Мартинчуку́ Мартинчуки́

Мар-тин-чу́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Мартин-; суфікс: -чук.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.

Російська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок одн. мн.
Н. Мартинчу́к Мартинчуки́
Р. Мартинчука́ Мартинчуко́в
Д. Мартинчуку́ Мартинчука́м
З. Мартинчука́ Мартинчуко́в
О. Мартинчуко́м Мартинчука́ми
П. Мартинчуке́ Мартинчука́х

Мар-тин-чу́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Мартин-; суфікс: -чук.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. Мартинчук (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Джерела ред.