Маринюк

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. Мариню́к Маринюки́
Р. Маринюка́ Маринюкі́в
Д. Маринюко́ві
Маринюку́
Маринюка́м
З. Маринюка́ Маринюкі́в
Ор. Маринюко́м Маринюка́ми
М. Маринюко́ві
Маринюкі́
Маринюка́х
Кл. Маринюку́ Маринюки́

Ма-ри-ню́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Марин-; суфікс: -юк.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.

Російська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок одн. мн.
Н. Мариню́к Маринюки́
Р. Маринюка́ Маринюко́в
Д. Маринюку́ Маринюка́м
З. Маринюка́ Маринюко́в
О. Маринюко́м Маринюка́ми
П. Маринюке́ Маринюка́х

Ма-ри-ню́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Марин-; суфікс: -юк.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. Маринюк (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Джерела ред.