Маринчук
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Маринчу́к | Маринчуки́ |
Р. | Маринчука́ | Маринчукі́в |
Д. | Маринчуко́ві Маринчуку́ |
Маринчука́м |
З. | Маринчука́ | Маринчукі́в |
Ор. | Маринчуко́м | Маринчука́ми |
М. | Маринчуко́ві Маринчукі́ |
Маринчука́х |
Кл. | Маринчуку́ | Маринчуки́ |
Ма-рин-чу́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Марин-; суфікс: -чук.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
Джерела ред.
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | Маринчу́к | Маринчуки́ |
Р. | Маринчука́ | Маринчуко́в |
Д. | Маринчуку́ | Маринчука́м |
З. | Маринчука́ | Маринчуко́в |
О. | Маринчуко́м | Маринчука́ми |
П. | Маринчуке́ | Маринчука́х |
Ма-рин-чу́к
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Марин-; суфікс: -чук.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- Маринчук (аналог укр. слову). [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??