Маніленко

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина		множина
	ч.	ж.
Н.	Маніле́нко	Маніле́нко	Маніле́нки
Р.	Маніле́нка	Маніле́нко	Маніле́нків
Д.	Маніле́нкові Маніле́нку	Маніле́нко	Маніле́нкам
З.	Маніле́нка	Маніле́нко	Маніле́нків
Ор.	Маніле́нком	Маніле́нко	Маніле́нками
М.	Маніле́нкові Маніле́нку	Маніле́нко	Маніле́нках
Кл.	Маніле́нку	Маніле́нко	Маніле́нки

Ма-ні-ле́н-ко

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Маніл-; суфікс: -енк; закінчення: -о.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: Маниленко (ru) чол.