Коліушко
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина | |
---|---|---|---|
ч. | ж. | ||
Н. | Коліу́шко | Коліу́шко | Коліу́шки |
Р. | Коліу́шка | Коліу́шко | Коліу́шків |
Д. | Коліу́шкові Коліу́шку |
Коліу́шко | Коліу́шкам |
З. | Коліу́шка | Коліу́шко | Коліу́шків |
Ор. | Коліу́шком | Коліу́шко | Коліу́шками |
М. | Коліу́шкові Коліу́шку |
Коліу́шко | Коліу́шках |
Кл. | Коліу́шку | Коліу́шко | Коліу́шки |
Ко-лі-у́ш-ко
Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).
Корінь: -Коліуш-; суфікс: -к; закінчення: -о.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |