Киливник

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. Кили́вник Киливники
Р. Киливника Киливників
Д. Киливникові
Киливнику
Киливникам
З. Киливника Киливників
Ор. Киливником Киливниками
М. Кили́вникові, Кили́внику Кили́вниках
Кл. Киливнику Кили́вники

Ки-ли́в-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Килив-; суфікс: -ник.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.

Російська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок одн. мн.
Н. Кили́вник Кили́вники
Р. Кили́вника Кили́вников
Д. Кили́внику Кили́вникам
З. Кили́вника Кили́вников
О. Кили́вником Кили́вниками
П. Кили́внике Кили́вниках

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Килив-; суфікс: -ник.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. Киливник (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Джерела ред.