Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. Ді́дур Ді́дури
Р. Ді́дура Ді́дурів
Д. Ді́дурові
Ді́дуру
Ді́дурам
З. Ді́дура Ді́дурів
Ор. Ді́дуром Ді́дурами
М. Ді́дурові
Ді́дуру
Ді́дурах
Кл. Ді́дуру Ді́дури

Ді́-дур

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Дід-; суфікс: -ур.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Білоруська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок одн. мн.
Н. Ді́дур Ді́дуры
Р. Ді́дура Ді́дураў
Д. Ді́дуру Ді́дурам
З. Ді́дура Ді́дуры
О. Ді́дурам Ді́дурамі
М. Ді́дуре
Пр. {{{prp-sg}}} -

Ді́-дур

іменник, істота, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1a/be за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Дід-; суфікс: -ур.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. Дідур (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Джерела ред.