Українська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
відмінок однина множина
Н. Ди́дик Дидики
Р. Дидика Дидиків
Д. Дидикові
Дидику
Дидикам
З. Дидика Дидиків
Ор. Дидиком Дидиками
М. Ди́дикові, Ди́дику Ди́диках
Кл. Дидику Ди́дики

Ди́-дик

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Дид-; суфікс: -ик.

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від ??

Переклад

ред.
Список перекладів

Джерела

ред.

Російська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
відмінок одн. мн.
Н. Ди́дик Ди́дики
Р. Ди́дика Ди́диков
Д. Ди́дику Ди́дикам
З. Ди́дика Ди́диков
О. Ди́диком Ди́диками
П. Ди́дике Ди́диках

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Дид-; суфікс: -ик.

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. Дидик (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від ??

Джерела

ред.