Воронюк
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Вороню́к | Воронюки́ |
Р. | Воронюка́ | Воронюкі́в |
Д. | Воронюко́ві Воронюку́ |
Воронюка́м |
З. | Воронюка́ | Воронюкі́в |
Ор. | Воронюко́м | Воронюка́ми |
М. | Воронюко́ві Воронюкі́ |
Воронюка́х |
Кл. | Воронюку́ | Воронюки́ |
Во-ро-ню́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Ворон-; суфікс: -юк.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
Джерела ред.
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | Вороню́к | Воронюки́ |
Р. | Воронюка́ | Воронюко́в |
Д. | Воронюку́ | Воронюка́м |
З. | Воронюка́ | Воронюко́в |
О. | Воронюко́м | Воронюка́ми |
П. | Воронюке́ | Воронюка́х |
Во-ро-ню́к
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Ворон-; суфікс: -юк.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- Воронюк (аналог укр. слову). [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??