Біліченко

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина		множина
	ч.	ж.
Н.	Біліче́нко	Біліче́нко	Біліче́нки
Р.	Біліче́нка	Біліче́нко	Біліче́нків
Д.	Біліче́нкові Біліче́нку	Біліче́нко	Біліче́нкам
З.	Біліче́нка	Біліче́нко	Біліче́нків
Ор.	Біліче́нком	Біліче́нко	Біліче́нками
М.	Біліче́нкові Біліче́нку	Біліче́нко	Біліче́нках
Кл.	Біліче́нку	Біліче́нко	Біліче́нки

Бі-лі-че́н-ко

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Біл-; суфікси: -іч-енк; закінчення: -о.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: Биличенко (ru) чол.