Білоусько

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина		множина
	ч.	ж.
Н.	Білоу́сько	Білоу́сько	Білоу́ськи
Р.	Білоу́ська	Білоу́сько	Білоу́ськів
Д.	Білоу́ськові Білоу́ську	Білоу́сько	Білоу́ськам
З.	Білоу́ська	Білоу́сько	Білоу́ськів
Ор.	Білоу́ськом	Білоу́сько	Білоу́ськами
М.	Білоу́ськові Білоу́ську	Білоу́сько	Білоу́ськах
Кл.	Білоу́ську	Білоу́сько	Білоу́ськи

Бі-ло-у́сь-ко

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Біл-; інтерфікс: -о-; корінь: -усь-; суфікс: -к; закінчення: -о.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Bilous'ko (en) Російськаru: Билоусько (ru) чол.