Білащенко

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина		множина
	ч.	ж.
Н.	Біла́щенко	Біла́щенко	Біла́щенки
Р.	Біла́щенка	Біла́щенко	Біла́щенків
Д.	Біла́щенкові Біла́щенку	Біла́щенко	Біла́щенкам
З.	Біла́щенка	Біла́щенко	Біла́щенків
Ор.	Біла́щенком	Біла́щенко	Біла́щенками
М.	Біла́щенкові Біла́щенку	Біла́щенко	Біла́щенках
Кл.	Біла́щенку	Біла́щенко	Біла́щенки

Бі-ла-ще́н-ко

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Білащ-; суфікс: -енк; закінчення: -о.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: Билащенко (ru) чол.