Білашенко

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина		множина
	ч.	ж.
Н.	Білаше́нко	Білаше́нко	Білаше́нки
Р.	Білаше́нка	Білаше́нко	Білаше́нків
Д.	Білаше́нкові Білаше́нку	Білаше́нко	Білаше́нкам
З.	Білаше́нка	Білаше́нко	Білаше́нків
Ор.	Білаше́нком	Білаше́нко	Білаше́нками
М.	Білаше́нкові Білаше́нку	Білаше́нко	Білаше́нках
Кл.	Білаше́нку	Білаше́нко	Білаше́нки

Бі-ла-ше́н-ко

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Білаш-; суфікс: -енк; закінчення: -о.

Вимова

• МФА: [Білаше́нко]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: Билашенко (ru) чол.