Биківці
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | — | Би́ківці |
| Р. | — | Би́ківць |
| Д. | — | Би́ківцям |
| З. | — | Би́ківці |
| Ор. | — | Би́ківцями |
| М. | — | Би́ківцях |
| Кл. | — | Би́ківці* |
Би́-ків-ці
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання мн. <ч 5a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Бик-; суфікси: -ів-ц; закінчення: -і.
Вимова ред.
- МФА: [ˈbɪkʲiu̯t͡sʲi]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- геогр. село в Україні, Тернопільській області. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від бик + -ів + -ц, далі д.-грец. βοῦς «бик», далі від праіндоєвр. *gwous «бик».
Переклад ред.
| Список перекладів | |
