Биківці
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | — | Би́ківці |
| Р. | — | Би́ківць |
| Д. | — | Би́ківцям |
| З. | — | Би́ківці |
| Ор. | — | Би́ківцями |
| М. | — | Би́ківцях |
| Кл. | — | Би́ківці* |
Би́-ків-ці
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання мн. <ч 5a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Бик-; суфікси: -ів-ц; закінчення: -і.
Вимова
ред.- МФА: [ˈbɪkʲiu̯t͡sʲi]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- геогр. село в Україні, Тернопільській області. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від бик + -ів + -ц, далі д.-грец. βοῦς «бик», далі від праіндоєвр. *gwous «бик».
Переклад
ред.| Список перекладів | |
