Бердичів
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Берди́чів | — |
| Р. | Берди́чева | — |
| Д. | Берди́чеву | — |
| З. | Берди́чів | — |
| Ор. | Берди́чевом | — |
| М. | на/у Берди́чеві | — |
| Кл. | Берди́чеве* | — |
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: [berˈdɪt͡ʃʲiu̯]
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- місто в Україні, у Житомирській області ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |