Українська

ба-бу́-ся

Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -баб-; суфікс: -ус; закінчення: -я.

пестливе до баба 1, 2. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Взяла зілля, поклонилась: — Спасибі, бабусю! Шевченко

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: бабусенька, бабка, бабуня, бабусечка згрубілі: бабисько ін. іменники: баба, бабка, бабця, бабуня, бабунця прикметники: бабусин дієслова: бабувати

Від ??

Список перекладів
Іспанська_es: abuela Італійська_it: nonna Англійська_en: grandmother, granny Грецька_el: γιαγιά, γιαγιάκα, βαβά Есперанто^ш_eo: avino Латинська_la: avia Німецька_de: Großmutter, Oma Польська_pl: babcia Російська_ru: бабушка Французька_fr: grand-mère Чеська_cs: babička

бабуся