ґрунь
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ґру́нь | ґру́ні |
| Р. | ґру́ня | ґру́нів |
| Д. | ґру́ню ґру́неві |
ґру́ням |
| З. | ґру́нь | ґру́ні |
| Ор. | ґру́нем | ґру́нями |
| М. | ґру́ні ґру́ню |
ґру́нях |
| Кл. | ґру́ню* | ґру́ні* |
ґру́нь
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ґрунь-.
Вимова ред.
- МФА : [ˈɡrˈunʲ] (одн.), [ˈɡrunʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- діал. на Гуцульщині верх, найвища частина гори. [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |