ґрунь
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ґру́нь | ґру́ні |
Р. | ґру́ня | ґру́нів |
Д. | ґру́ню ґру́неві |
ґру́ням |
З. | ґру́нь | ґру́ні |
Ор. | ґру́нем | ґру́нями |
М. | ґру́ні ґру́ню |
ґру́нях |
Кл. | ґру́ню* | ґру́ні* |
ґру́нь
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ґрунь-.
Вимова
ред.- МФА : [ˈɡrˈunʲ] (одн.), [ˈɡrunʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- діал. на Гуцульщині верх, найвища частина гори. [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |