чичка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	чи́чка	чи́чки
Р.	чи́чки	чи́чок
Д.	чи́чці	чи́чкам
З.	чи́чку	чи́чок
Ор.	чи́чкою	чи́чками
М.	на/у чи́чці	на/у чи́чках
Кл.	чи́чко	чи́чки

чи́ч-ка

Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -чич-; суфікс: -к; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ˈt͡ʃɪt͡ʃkɐ] (одн.), [ˈt͡ʃɪt͡ʃke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. гарна (дівчина). ◆ Іде гуцулка плаєм, Іде гуцулка, ой, файна чічка, Коханням личко сяє.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів