чисниця
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | чи́сниця | чи́сниці |
Р. | чи́сниці | чи́сниць |
Д. | чи́сниці | чи́сницям |
З. | чи́сницю | чи́сниці |
Ор. | чи́сницею | чи́сницями |
М. | чи́сниці | чи́сницях |
Кл. | чи́снице* | чи́сниці* |
чи́с-ни-ця
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -чис-; суфікси: -н-иц; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА : [ˈt͡ʃɪsnet͡sʲɐ] (одн.), [ˈt͡ʃɪsnet͡sʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- десята частина (три нитки) пасма. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
- три чисниці до смерті кому, чому
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: чисниця
- Чисниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.