цінити
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | ціню́ | ціни́в | ціни́тиму | — |
Ти | ці́ниш | ціни́в ціни́ла | ціни́тимеш | ціни́ |
Він Вона Воно |
ці́нить | ціни́в ціни́ла ціни́ло | ціни́тиме) | — |
Ми | ці́нимо | ціни́ли | цінїтимем(о) | ціні́м(о) |
Ви | ці́ните | ціни́ли | ціні́ть | |
Вони | ці́нять | ціни́ли | ціни́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | — | |||
Дієприсл. теп. ч. | цінячи́ | |||
Дієприсл. мин. ч. | ціни́вши | |||
Безособова форма | — |
цінити (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.
Корінь: -цін-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- недок., перех. і без додатка. те саме, що цінувати 1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перен. судити про кого-, що-небудь, давати оцінку комусь, чомусь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- визнавати цінність, значення кого-, чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- визнаючи цінність чого-небудь, дорожити ним. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- ставити що-небудь високо. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- ставитися до кого-небудь з повагою, вважати вартим поваги. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
цінувати | |
судити про кого-, що-небудь, давати оцінку комусь, чомусь | |
визнавати цінність, значення кого-, чого-небудь | |
визнаючи цінність чого-небудь, дорожити ним | |
ставити що-небудь високо | |
ставитися до кого-небудь з повагою, вважати вартим поваги | |
|