цурпалок

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	цурпа́лок	цурпа́лки
Р.	цурпа́лка	цурпа́лків
Д.	цурпа́лкові цурпа́лку	цурпа́лкам
З.	цурпа́лок	цурпа́лки
Ор.	цурпа́лком	цурпа́лками
М.	цурпа́лкі	цурпа́лках
Кл.	цурпа́лку*	цурпа́лки*

цур-па́-лок

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -цурпал-; суфікс: -ок.

Вимова

• МФА : [t͡sʊrˈpɑlɔk] (одн.), [t͡sʊrˈpɑlke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. відрубаний, відбитий або відламаний шматок деревини, лозини і т. ін.; уламок, обрубок. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. те ж саме, що шматок 1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   2. обламані стебла трав'янистих рослин. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. залишок покаліченої або ампутованої руки чи ноги. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. обрубок (хвоста). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   2. розм. куций хвостик. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: цурпалок