Українська
ред.

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	церко́вницький	церко́вницька	церко́вницьке	церко́вницькі
Р.	церко́вницького	церко́вницької	церко́вницького	церко́вницьких
Д.	церко́вницькому	церко́вницькій	церко́вницькому	церко́вницьким
З.	церко́вницького (іcт.) церко́вницький (неіст.)	церко́вницьку	церко́вницьке	церко́вницьких (іст.) церко́вницькі (неіст.)
О.	церко́вницьким	церко́вницькою	церко́вницьким	церко́вницькими
М.	церко́вницькім церко́вницькому	церко́вницькій	церко́вницькім церко́вницькому	церко́вницьких

цер-ко́в-ниць-кий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -церковниць-; суфікс: -к; закінчення: -ий.

прикметник до церковник. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

церковницький