хабародавець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | хабарода́вець | хабарода́вці |
| Р. | хабарода́вця | хабарода́вців |
| Д. | хабарода́вцю хабарода́вцеві |
хабарода́вцям |
| З. | хабарода́вця | хабарода́вців |
| Ор. | хабарода́вцем | хабарода́вцями |
| М. | хабарода́вці хабарода́вцеві хабарода́вцю |
хабарода́вцях |
| Кл. | хабарода́вцю | хабарода́вці |
ха-ба-ро-да́-вець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -хабар-; інтерфікс: -о-; корінь: -дав-; суфікс: -ець.
Вимова ред.
- МФА : [xɐbɐrɔˈdɑu̯et͡sʲ] (одн.), [xɐbɐrɔˈdɑu̯t͡sʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- особа, яка дає/пропонує хабар. ◆ Упродовж доби на кордоні з Польщею прикордонники викрили двох хабародавців Джерело — Держприкордонслужба.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ?
Переклад ред.
| Список перекладів | |