ф

Українська

ф І

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ф	ф
Р.	ф	ф
Д.	ф	ф
З.	ф	ф
Ор.	ф	ф
М.	ф	ф
Кл.	ф*	ф*

ф

Іменник, неістота, середній рід, незмінний (тип відмінювання 0 за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ф-.

Вимова

• • МФА: [u̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. третя літера українського алфавіту на позначення приголосного звука «ф» (вимовляється «фе») ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Джерела

• Словник УЛІФ: ф

ф ІІ

Морфосинтаксичні ознаки

Прийменник.

Вимова

• • МФА: [u̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Паралельно вживаються форми у, ув

Значення

просторові відношення:

1. із знах. і місц. відмінками уживається при означенні предмета, місця, простору:
   1. всередину якого, куди спрямована дія (знах. відмінок) ◆ Увійшли вони в хатку — мати й Галя вже спали Марко Вовчок
   2. в якому, де відбувається дія чи хто-, що-небудь міститься, перебуває (місц. відмінок) ◆ Так дитинча мале всміхається в колисці, коли над ним пливуть якісь неясні сни Сосюра
2. із знах. і місц. відмінками уживається при означенні місця, предмета і т. ін., в бік до якого спрямована дія, предмет, або при означенні напряму ◆ З незвичайною спритністю [Рудий] зірвав з плеча рушницю, клацнув затвором і спрямував її мені в голову Збанацький
3. із знах. відмінком уживається при означенні місця, предмета, через які проходить, проникає хто-, що-небудь; крізь, через ◆ Велике діло — проженуть! Не можна в двері — я в кватирку Або пролізу в іншу дірку — І зась усім! Глібов
   1. уживається при означенні предметів, поміж які спрямована дія ◆ Не клади псові пальців в зуби, бо вкусить Номис
4. з родовим відмінком уживається при вказівці на кого-небудь, в межах проживання, перебування чи діяльності якого (яких) відбувається дія ◆ Останніми днями у нас погана погода Коцюбинський
   1. уживається при вказівці на господаря місця, приміщення, де відбувається дія ◆ Коли у Маринки збирались сусідки на посиденьки, діти йшли до кухні Гжицький
   2. уживається при вказівці на автора, про твори якого йде мова ◆ У Івана Франка — мотив сили духу проходить геть через усю його творчість Тичина
5. з родовим відмінком, заст. уживається при означенні предмета, поблизу, біля якого відбувається дія або хто-, що-небудь перебуває ◆ Два брати, грізні ісполини стояли у ворот Котляревський

   об'єктні відношення

6. із знах. і місц. відмінками уживається при означенні дії:
   1. в яку хто-небудь включається, втручається (знах. відмінок) ◆ В наскок яряться вороги Котляревський
   2. в якій хто-небудь бере участь (місц. відмінок) ◆ У святкуванні шевченківського ювілею беруть участь усі народи Радянського Союзу Тичина
7. із знах. і місц. в. уживається при означенні сфери діяльності, організації, установи і т. ін.:
   1. до якої вступає, приступає, куди переходить або приймається хто-небудь (знах. в.) ◆ Піду в найми, піду в люди, А за сотником не буду! Шевченко
   2. в якій бере участь, де працює, вчиться хто-небудь (місц. в.) ◆ Д. Грінченка я добре знаю, бо ми разом з ним служимо в земстві Коцюбинський
8. із знах. (у давній формі, яка збігається з сучасним називним множини) і місц. в. уживається при означенні професійного, соціального середовища, вікової групи:
   1. до якого (якої) хтось переходить, вступає, куди кого-небудь приймають (знах. в.) ◆ Звісно, вона не піде до Січі у братчики Коцюбинський
   2. до якого (якої) хто-небудь належить (місцевий відмінок) ◆ Забув про школу Шевченко, думав за нове: яка то доля буде в малярах! Васильченко
9. із знах. і місц. в. уживається при означенні істоти, предмета, стану:
   1. в яку (який) перетворюється, переходить хто-, що-небудь (знах. в.) ◆ Таку Юнона зливши кулю, Перевернувшися в зозулю, Махнула., навпростець Котляревський
   2. в образі якої (якого) перебуває або ким є хто-небудь (місц. в.) (звичайно із словами подоба, роль і т. ін.) ◆ [Л і с о в и к:] Хіба ж то не по правді, що дізнав він самотнього несвітського одчаю, блукаючи в подобі вовчій лісом? Леся Українка
10. із знах. і місц. в. уживається при означенні предмета, маси:
    1. 1. в який одягається хто-, що-небудь, яким (якою) покривається (знах. в.) ◆ Убраний Лев у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже білу свиту Леся Українка
       2. яким (якою) що-небудь покрите, в який хтось одягнений (місц. в.) ◆ По двору тихо похожае Старий веселий Рогволод; Дружина, отроки, народ Кругом його во златі сяють Шевченко
    2. уживається при означенні предмета, який перебуває на кому-, чому-небудь під час певної дії ◆ Я в сій каблучці і купаюсь і сплю Ганна Барвінок
11. із знах. і місц. в. уживається при вказівці на область прояву якої-небудь дії або ознаки, якості ◆ Нараз корч хопив мене в обі ноги Франко
12. із знах. і місц. в. уживається при означенні області, сфери психічної діяльності ◆ Він аж скрипнув зубами і таки не дав прорватися в свідомість отій жахливій думці Головко
13. із знах. і місц. в. уживається при означенні кого-, чого-небудь, що є об'єктом зацікавлення, прояву того чи іншого ставлення, оцінки і т. ін. ◆ — Чи знаєш, він який парнище? На світі трохи єсть таких, Сивуху так, як брагу, хлище, Я в парубках кохаюсь сих Котляревський
14. із знах. в. уживається при означенні предмета, на який спрямована дія, з яким стикається, до якого дотикається хто-, що-небудь ◆ У двері стукав [Еней], добувався, Хотів був хатку з ніжки спхнуть Котляревський
15. із знах. в. уживається при означенні установи, організації і т. ін., до якої хто-небудь звертається ◆ Лисичка подала у суд таку бомагу Гребінка
16. із знах. в. уживається при означенні групування кого-, чого-небудь у щось ціле, якийсь загал ◆ Еней Троянців в гурт ззиває Котляревський
17. із знах. в. уживається при означенні предмета, з допомогою якого відбувається дія (звичайно про музичні інструменти) ◆ [Мавка:] Заграй мені, коханий, у сопілку, нехай вона все лихо зачарує! Леся Українка
18. з род. в. уживається при означенні особи (осіб), якій (яким) що-небудь належить чи якої (яких) щось стосується ◆ У няньки був біленький цуцик, її він завжди забавляв Котляревський
    1. уживається пря вказівці на особу, предмет, у якої (якого) виявляється та чи інша ознака ◆ Хороші в неї очі, і темні, мов одчай Леся Українка
19. з род. в. уживається при вказівці на особу, яку про що-небудь просять, від якої щось вимагають, запозичають у той чи інший спосіб ◆ Не позичай у сусіда розуму Номис
20. із знах. і місц. в. уживається при означенні часу, в який відбувається дія або коли наявний який-небудь стан ◆ У суботу білю хату, коли біжить моя Марусенька Марко Вовчок
    1. уживається при означенні чийогось віку, коли відбулася, відбувається дія ◆ В свої двадцять п'ять років він уже встиг і теслярувати на далекому Заполяр'ї, і ходив до Монгольської Народної Республіки за гуртами худоби, і гасав по горах Уралу, шукаючи самоцвітів Гончар
    2. уживається при означенні явища, одночасно з яким відбувається дія ◆ Охляли [троянці], ніби в дощ щеня! Котляревський
21. із знах. в. уживається при означенні проміжку часу, протягом якого відбувається дія ◆ Часом бійку забудеш у годину, а якесь там слово гіркеє вразить тебе до самого серця,— місяці, роки пам'ятатимеш Марко Вовчок
    1. уживається при означепні проміжку часу, за який щось одержується або дається ◆ Давала [нянька] чиншу до двора: Ковбас десятків з три Латину, Лавинії к Петру мандрик, Аматі в тиждень по алтину Котляревський
22. із знах. в., заст. уживається при означенні проміжку часу, після закінчення якого відбувається дія ◆ У тиждень по тому весіллю були у нас молоді і запрошали [запрошували] до себе Марко Вовчок

    кількісні відношення

23. із знах. і місц. в. уживається при означенні міри, ваги, розміру і взагалі кількісної ознаки кого-, чого-небудь чи вартості чогось ◆ Старший стріля з лука: як попужне у п'ять пуд стрілою, то, неначе вогнем, палить військо Стороженко
24. із знах. в. уживається при означенні кратності ◆ Тут ростуть цілі ліси кактусів, що вищі од чоловіка разів у 3 Коцюбинський
25. з місц. в. уживається при означенні кількості частин, з яких складається ціле ◆ «Блакитна троянда» - Драма в 5 діях Леся Українка
26. з місц. в. уживається при означенні віддалі від кого-, чого-небудь ◆ Мешкали вони там з братом серед чарівної тиші лісу, в кількох кілометрах від найближчого села Гжицький

    означально-обставинні відношення

27. із знах. і місц. в. уживається при означенні стану (фізичного чи психічного):
    1. у який хто-небудь переходить (знах. в.) ◆ Раз якось я вдалась у таку тугу, що вже хотіла заподіяти собі смерть Нечуй-Левицький
    2. в якому хто-небудь перебуває (місц. в.) ◆ Пробув [Орест] здійнятись на ліктях над кріслом, щоб глянути на дорогу, але не може і в безсиллі опускається Леся Українка
28. із знах. і місц. в. уживається нри означенні обставин, умов:
    1. в які хто-, що-небудь потрапляє (знах. в.) ◆ Нищено міста красні, чимало козацтва зведено з світу, багато дівчат і жінок у полон забрато Марко Вовчок
29. в яких хто-, що-небудь перебуває (місц. в.) ◆ Гине безславно Самсон в самотині, Серцем же рветься свій люд визволять Леся Українка
30. із знах. і місц. в. уживається при означенні способу дії ◆ Еней від неї одступався, З двора в собачу ристь побіг Котляревський
    1. уживається при означенні взаємовідносин між ким-небудь ◆ Вони вговорювали Гната помиритися з жінкою та жити з нею в злагоді Коцюбинський
31. із знах. і місц. в. уживається при вказівці на вигляд, форму, зовнішність або якусь ознаку кого-, чого-небудь ◆ Свитина вся була в латках Котляревський
32. із знах. в. уживається при означенні схожості, подібності кого-, чого-небудь до когось, чогось ◆ На виріст, і на силу, й на личко у батька удавсь [Андрій] Вовчок
    1. при повторенні іменника означає цілковиту схожість, точність ◆ Вродилися ті дев'ять синів, як дев'ять соколів, один у одного: голос у голос, волос у волос Марко Вовчок
33. із знах. в. уживається при означенні відповідності однієї дії до іншої (звичайно у сполученнях у т а к т, у ногу) ◆ Устя любила веселе, приспівувала стиха і стукала каблучками у такт Коцюбинський
34. із знах. в. уживається при означенні того, ради чого, з якою метою здійснюється або існує що-небудь ◆ Жреці молитви зачитали, Олімпським в жертву убивали Цапів, баранів, поросят Котляревський
35. із знах. в., у сполуч. з сл. г р а т и, г у л я т и. уживається при означенні гри ◆ Гуляли часто до півночі В ніска, в пари, у лави, в жгут Котляревський

Споріднені слова

• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

напрям

Іспанськаes: a (es); en (es) Італійськаit: a (it); in (it) Англійськаen: to (en); into (en) Болгарськаbg: в (bg) Грецькаel: προς (el), σε (el) Данськаda: til (da); i (da), på (da) Естонськаet: -sse, sisse (et) Латиськаlv: uz (lv) Литовськаlt: į (lt) Норвезькаno: til (no); i (no) Нідерландськаnl: naar (nl) Німецькаde: nach (de); in (de) Польськаpl: do (pl); w (pl) Португальськаpt: a (pt) Російськаru: в (ru) Румунськаro: la (ro); în (ro) Французькаfr: à (fr); dans (fr) Фінськаfi: -lla (fi) / -llä, jollakin (fi); -ssa (fi) / -ssä, jossakin (fi) Чеськаcs: do (cs) Шведськаsv: till (sv); i (sv)

мисце

Іспанськаes: en (es) Італійськаit: in (it) Англійськаen: in (en), at (en) Болгарськаbg: в (bg) Грецькаel: σε (el) Данськаda: i (da) Естонськаet: sees (et) Нідерландськаnl: in (nl) Німецькаde: in (de) Польськаpl: w (pl) Португальськаpt: em (pt) Російськаru: в (ru) Румунськаro: în (ro) Французькаfr: dans (fr), en (fr) Фінськаfi: -ssa (fi) / -ssä, jossakin (fi) Хорватськаhr: u (hr) Чеськаcs: v (cs) Шведськаsv: i (sv)

час
Іспанськаes: en (es); a (es) Італійськаit: in (it) Англійськаen: in (en), at (en), on (en) Болгарськаbg: в (bg), през (bg) Грецькаel: σε (el) Данськаda: i (da) Німецькаde: in (de), um (de) Польськаpl: w (pl) Португальськаpt: em (pt) Російськаru: в (ru) Румунськаro: în (ro), la (ro) Французькаfr: dans (fr), en (fr) Чеськаcs: v (cs) Шведськаsv: i (sv)

Болгарська

Морфосинтаксичні ознаки

Прийменник.

Вимова

• МФА: [f]

Значення

1. ф (аналог укр. слову)

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

Прийменник.

Вимова

• МФА: [f]

Значення

1. ф (аналог укр. слову)