уявити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		уявля́в	уя́влю	—
Ти		уявля́в уявля́ла	уя́виш	уя́ви
Він Вона Воно		уявля́в уявля́ла уявля́ло	уя́вить	—
Ми		уявля́ли	уя́вим(о)	уя́вімо
Ви		уявля́ли		уя́віте
Вони		уявля́ли	уя́влять	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. мин. ч.	уявля́вши
Дієприкм. пас. мин. ч.	уя́влений
Безособова форма	уя́влено

у-я-ви́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -уяв-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [ʊjɐˈu̯ɪte] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. див. уявляти. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Польськаpl: wyobrazić (pl)

Джерела

• Словник УЛІФ: уявити
• Уявити // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.