уявляти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | уявля́ю | уявля́в | уявля́тиму | — |
Ти | уявля́єш | уявля́в уявля́ла | уявля́тимеш | уявля́й |
Він Вона Воно |
уявля́є | уявля́в уявля́ла уявля́ло | уявля́тиме | — |
Ми | уявля́єм(о) | уявля́ли | уявля́тимем(о) | уявля́ймо |
Ви | уявля́єте | уявля́ли | уявля́йте | |
Вони | уявля́ють | уявля́ли | уявля́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | — | |||
Дієприкм. мин. ч. | — | |||
Дієприсл. теп. ч. | уявля́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | уявля́вши | |||
Безособова форма | уя́влено |
уявляти (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — уявити.
Корінь: -уявл-; суфікс: -я; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- викликати у своїх думках, своїй свідомості який-небудь образ, картину, дію і т. ін. ◆ Тарас зачаївся серед численних ящиків і пакунків. Він почав уявляти, як він зустрінеться з братами, й задрімав. Швець-Васіна О. Боєць з позивним «Кобзар»
- розуміти, усвідомлювати, знати. ◆ немає прикладів застосування.
- тільки 2 ос. одн. і мн. уживається в значенні вставного слова для загострення уваги на чому-небудь, зацікавлення чим-небудь. ◆ Уяви (уявіть) [собі] — вставне слово, словосполучення, що вживається для загострення уваги на чому-небудь, зацікавлення чим-небудь, більшого переконання в чомусь.
- заст. з'являтися, виходити, ставати видним. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
викликати у своїх думках, своїй свідомості який-небудь образ, картину, дію і т. ін. | |
розуміти, усвідомлювати, знати | |
вставного слова для загострення уваги на чому-небудь, зацікавлення чим-небудь | |
з'являтися, виходити, ставати видним | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: уявляти
- уявляти // Словник української мови : в 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980.