уповісти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| мин. | майб. | наказ. | |
|---|---|---|---|
| Я | упові́в | упові́м | — |
| Ти | упові́в уповіла́ |
уповіси́ | *упові́(д)ж |
| Він вона воно |
упові́в уповіла́ уповіло́ |
упові́сть | — |
| Ми | уповіли́ | уповімо́ | *упові́(д)жмо |
| Ви | уповіли́ | уповісте́ | *упові́(д)жте |
| Вони | уповіли́ | уповідя́ть | — |
| Дієприкм. | — | ||
| Дієприкм. пас. | упові́(д)жений | ||
| Дієприсл. | упові́вши | ||
| Безособова форма | |||
у-по-ві́-сти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).
Префікси: у-по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.- МФА: [upo'vistɪ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- рідк. звіряти, повіряти. ◆ немає прикладів застосування.
- діал. повісти, розказати, говорити. [≈ 2] ◆ Уповіж мені ти, поневільний шлюбе, що із тебе за неславонька буде , «Словарь української мови»
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
ред.Переклад
ред.| Список перекладів | |
| Список перекладів | |