розповісти
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
| мин. | майб. | наказ. | |
|---|---|---|---|
| Я | розпові́в | розпові́м | — |
| Ти | розпові́в розповіла́ |
розповіси́ | *розпові́(д)ж |
| Він вона воно |
розпові́в розповіла́ розповіло́ |
розпові́сть | — |
| Ми | розповіли́ | розповімо́ | *розпові́(д)жмо |
| Ви | розповіли́ | розповісте́ | *розпові́(д)жте |
| Вони | розповіли́ | розповідя́ть | — |
| Дієприкм. | — | ||
| Дієприкм. пас. | розпові́(д)жений | ||
| Дієприсл. | розпові́вши | ||
| Безособова форма | |||
роз-по-ві́-сти́
Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).
Префікси: роз-по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [rozpo'vistɪ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- повідомити усно про когось, щось; передати словами бачене, пережите тощо [≈ 1] ◆ Замфір розповів жінці про вечірні пригоди. Михайло Коцюбинський ◆ Зачеплений цією розмовою за живе, сибіряк тут-таки розповів присутнім одну з своїх мисливських історій. Олесь Гончар ◆ Дівчина підійшла до нього й похапцем розповіла, до яких хитрощів удається Ведмідь у бійці на ножах. Ольга Косач-Кривинюк, перекл. Дж. Лондона
- переказувати, передавати своїми словами щось прочитане або почуте. [≈ 2] ◆ Якось на уроці рідної мови він викликав мене розповісти прочитаний дома твір. Леонід Смілянський ◆ Мов дітям безумним, я вам розповім одну казку. Іван Франко
- перен. підтверджувати що-небудь, свідчити про щось. [≈ 3] ◆ Але… кільця можуть розповісти не тільки про вік дерева, але і про ті умови, в яких воно жило , «Наука і життя»
- повідомляти, викладати щось у письмовій формі. [≈ 4] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Етимологія ред.
Від повісти із префіксом роз-.
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |