увічнюватися

Це стабільна версія, перевірена 20 лютого 2021. Є зміни в шаблонах, що очікують на перевірку.

Українська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я увічню́юся (-сь) уві́чнювався, (-всь)
уві́чнювалася, (-лась)
уві́чнюватимуся
уві́чнюватимусь
 —
Ти увічню́єшся уві́чнювався, (-всь)
уві́чнювалася, (-лась)
уві́чнюватимешся увічню́йся
Він
Вона
Воно
увічню́ється уві́чнювався, (-всь)
уві́чнювалася, (-лась)
уві́чнювалося, (-лось)
уві́чнюватиметься  —
Ми увічню́єм(о)ся (-сь) уві́чнювалися уві́чнюватимем(о)ся (-сь) увічню́ймося (-сь)
Ви увічню́єтеся (-сь) уві́чнювалися увічню́йтеся (-сь)
Вони увічню́ються уві́чнювалися, (-лись) уві́чнюватимуться  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. увічню́ючись
Дієприсл. мин. ч. уві́чнювавшись
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

у-ві́ч-ню-ва-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: у-; корінь: -вічн-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. ставати пам'ятним навіки, зберігатись у пам'яті нащадків. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. продовжувати своє існування в віках; залишатися навіки, надовго. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від ??

Переклад

ред.
ставати пам'ятним навіки, зберігатись у пам'яті нащадків
продовжувати своє існування в віках; залишатися навіки, надовго

Джерела

ред.