увірятися
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | увіря́юся (-сь) | увіря́вся (-сь) | увіря́тимуся (-сь) | — |
| Ти | увіря́єшся | увіря́вся (-сь) увіря́лася (-сь) | увіря́тимешся (-сь) | увіря́йся (-сь) |
| Він Вона Воно |
увіря́ється (-сь) | увіря́вся (-сь) увіря́лася (-сь) увіря́лося (-сь) | увіря́тиметься | — |
| Ми | увіря́єм(о)ся (-сь) | увіря́лися | увіря́тимем(о)ся (-сь) | увіря́ймося (-сь) |
| Ви | увіря́єтеся (-сь) | увіря́лися (-сь) | увіря́йтеся (-сь) | |
| Вони | увіря́ються | увіря́лися (-сь) | увіря́тимуться | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | увіря́ючись | |||
| Дієприсл. мин. ч. | увіря́вшись | |||
| Безособова форма | — | |||
у-ві-ря́-ти-ся
Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікс: у-; корінь: -вір-; суфікс: -я; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова ред.
- МФА : [ʊu̯ʲirʲɐtesʲɐ] (одн.), [] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- діал. переконуватися. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |