тюрма

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	тюрма́	тюрми́
Р.	тюрми́	тю́рем
Д.	тюрмі́	тюрма́м
З.	тюрму́	тюрми́
Ор.	тюрмо́ю	тюрма́ми
М.	тюрмі́	тюрма́х
Кл.	тюрмо́*	тюрми́*

тюр-ма́

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -тюрм-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [tʲʊrˈmɑ] (одн.), [tʲʊrˈmɪ] (мн.)

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. місце ув'язнення, будівля, де перебувають особи, засуджені до позбавлення волі або які знаходяться під судовим слідством.
2. перен. місце, проживаючи в якому, хтось зазнає утисків, гноблення.

Синоніми

1. в'язниця, темниця, острог

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: тюремник, тюремниця прикметники: тюремний

Етимологія

Від Шаблон:етимологія:тюрма

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: prison (en) Білоруськаbe: турма (be) жін. Польськаpl: więzienie (pl) сер., kryminał (pl) чол. Російськаru: тюрьма (ru) жін.

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: тюрма
• Тюрма // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.