Морфосинтаксичні ознаки
ред.
три-ма́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -трим-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Семантичні властивості
ред.
перех.
- узявши що-небудь у руки, в рот, у зуби тощо, ухопившись за щось, не випускати, мати в руках, у зубах тощо; держати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- стискувати, затискувати щось губами, зубами, лапами тощо. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- вдержувати, піддержувати щось руками, на колінах і т. ін.[≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- обхопивши когось, мати біля себе. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- схопивши когось за що-небудь, не відпускати від себе. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- за допомогою чогось стримувати, притримувати рух кого-, чого-небудь. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- піклуючись кимось, турбуючись, дбаючи про когось, не відпускати від себе. [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- зберігати за собою, не віддавати, докладаючи зусиль. [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8] ◆ Військові співці славутні, // Всі вони були при зброї, // А в руках тримали лютні. Леся Українка
- бути опорою чомусь, держати щось на собі. [≈ 9][≠ 9][▲ 9][▼ 9] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- не давати упасти кому-небудь; підтримувати. [≈ 10][≠ 10][▲ 10][▼ 10] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- бути підтримкою в житті, в якійсь справі, в якомусь починанні. [≈ 11][≠ 11][▲ 11][▼ 11] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- зупиняти натиск когось, чогось. [≈ 12][≠ 12][▲ 12][▼ 12] ◆ І сам ти впав був од тяжкої рани, // Та прапор полку у руці втримав. М. Рильський
- надавши чомусь певного положення, зберігати в ньому протягом якогось часу. ◆ Тримати вікна відчиненими.
- зберігати, підтримувати певний стан, вигляд, дотримуватись певної відстані тощо. [≈ 13][≠ 13][▲ 13][▼ 13] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- змушувати когось розмовами, справами тощо залишатися, перебувати де-небудь; затримувати, не відпускати. [≈ 14][≠ 14][▲ 14][▼ 14] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- змушувати когось залишатись, перебувати десь проти волі; не випускати звідкись. [≈ 15][≠ 15][▲ 15][▼ 15] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- залишати щось у себе; певний час не віддавати. [≈ 16][≠ 16][▲ 16][▼ 16] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- удержувати, не давати змоги зрушитися, відірватися, відокремитися. [≈ 17][≠ 17][▲ 17][▼ 17] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- вдержувати внаслідок свого в'язкого, твердого й т. ін. фізичного стану. [≈ 18][≠ 18][▲ 18][▼ 18] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- змушувати когось, щось перебувати в якому-небудь положенні, стані. [≈ 19][≠ 19][▲ 19][▼ 19] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- мати в себе, при собі; посідати щось, володіти кимось, чимось. [≈ 20][≠ 20][▲ 20][▼ 20] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- бути власником шинку, крамниці тощо, торгуючи в них.[≈ 21][≠ 21][▲ 21][▼ 21] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- утримувати когось, годуючи, виховуючи. [≈ 22][≠ 22][▲ 22][▼ 22] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- надавати комусь помешкання в себе (вдома, у квартирі тощо) за плату, за відробіток і т. ін. [≈ 23][≠ 23][▲ 23][▼ 23] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- мати в себе, у своєму господарстві як робочу силу.[≈ 24][≠ 24][▲ 24][▼ 24] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- мати за дружину ◆ — Та й ото мачуха якось там ніби з ласки тримає ту бідну сироту. Леся Українка ◆ Не був він як кожний гуцул: поля не мав, маржини не тримав. Г. Хоткевич
- помістивши кудись, зберігати. [≈ 25][≠ 25][▲ 25][▼ 25] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- зберігати в собі, утримувати ◆ Тримати в таємниці.
- також без додатка спрямовувати, скеровувати те, що рухається; рухатися в певному напрямі. [≈ 26][≠ 26][▲ 26][▼ 26] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- у сполученні з деякими іменниками здійснювати те, що названо іменником. [≈ 27][≠ 27][▲ 27][▼ 27] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- рідк. утримуватися (про мороз і т. ін.). [≈ 28][≠ 28][▲ 28][▼ 28] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
Прислів'я та приказки
ред.
Праслов'янське[1][2]
Від пол. trzymać
узявши що-небудь у руки, в рот, у зуби тощо, ухопившись за щось, не випускати, мати в руках, у зубах тощо; держати
|
|
|
стискувати, затискувати щось губами, зубами, лапами тощо
|
|
|
вдержувати, піддержувати щось руками, на колінах і т. ін.
|
|
|
обхопивши когось, мати біля себе
|
|
|
схопивши когось за що-небудь, не відпускати від себе
|
|
|
за допомогою чогось стримувати, притримувати рух кого-, чого-небудь
|
|
|
піклуючись кимось, турбуючись, дбаючи про когось, не відпускати від себе
|
|
|
зберігати за собою, не віддавати, докладаючи зусиль
|
|
|
бути опорою чомусь, держати щось на собі
|
|
|
не давати упасти кому-небудь; підтримувати
|
|
|
бути підтримкою в житті, в якійсь справі, в якомусь починанні
|
|
|
зупиняти натиск когось, чогось
|
|
|
надавши чомусь певного положення, зберігати в ньому протягом якогось часу
|
|
|
тримати вікна відчиненими
|
|
|
зберігати, підтримувати певний стан, вигляд, дотримуватись певної відстані тощо
|
|
|
змушувати когось розмовами, справами тощо залишатися, перебувати де-небудь; затримувати, не відпускати
|
|
|
змушувати когось залишатись, перебувати десь проти волі; не випускати звідкись
|
|
|
залишати щось у себе; певний час не віддавати
|
|
|
удержувати, не давати змоги зрушитися, відірватися, відокремитися
|
|
|
вдержувати внаслідок свого в'язкого, твердого й т. ін. фізичного стану
|
|
|
змушувати когось, щось перебувати в якому-небудь положенні, стані
|
|
|
мати в себе, при собі; посідати щось, володіти кимось, чимось
|
|
|
бути власником шинку, крамниці тощо, торгуючи в них
|
|
|
утримувати когось, годуючи, виховуючи
|
|
|
надавати комусь помешкання в себе (вдома, у квартирі тощо) за плату, за відробіток і т. ін.
|
|
|
мати в себе, у своєму господарстві як робочу силу
|
|
|
помістивши кудись, зберігати
|
|
|
зберігати в собі, утримувати
|
|
|
спрямовувати, скеровувати те, що рухається; рухатися в певному напрямі
|
|
|
здійснювати те, що названо іменником
|
|
|