Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.
три-ма́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -трим-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Семантичні властивості
ред.
Значення
ред.
перех.
- узявши що-небудь у руки, в рот, у зуби тощо, ухопившись за щось, не випускати, мати в руках, у зубах тощо; держати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- стискувати, затискувати щось губами, зубами, лапами тощо. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- вдержувати, піддержувати щось руками, на колінах і т. ін.[≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- обхопивши когось, мати біля себе. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- схопивши когось за що-небудь, не відпускати від себе. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- за допомогою чогось стримувати, притримувати рух кого-, чого-небудь. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- піклуючись кимось, турбуючись, дбаючи про когось, не відпускати від себе. [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- зберігати за собою, не віддавати, докладаючи зусиль. [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8] ◆ Військові співці славутні, // Всі вони були при зброї, // А в руках тримали лютні. Леся Українка
- бути опорою чомусь, держати щось на собі. [≈ 9][≠ 9][▲ 9][▼ 9] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- не давати упасти кому-небудь; підтримувати. [≈ 10][≠ 10][▲ 10][▼ 10] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- бути підтримкою в житті, в якійсь справі, в якомусь починанні. [≈ 11][≠ 11][▲ 11][▼ 11] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- зупиняти натиск когось, чогось. [≈ 12][≠ 12][▲ 12][▼ 12] ◆ І сам ти впав був од тяжкої рани, // Та прапор полку у руці втримав. М. Рильський
- надавши чомусь певного положення, зберігати в ньому протягом якогось часу. ◆ Тримати вікна відчиненими.
- зберігати, підтримувати певний стан, вигляд, дотримуватись певної відстані тощо. [≈ 13][≠ 13][▲ 13][▼ 13] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- змушувати когось розмовами, справами тощо залишатися, перебувати де-небудь; затримувати, не відпускати. [≈ 14][≠ 14][▲ 14][▼ 14] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- змушувати когось залишатись, перебувати десь проти волі; не випускати звідкись. [≈ 15][≠ 15][▲ 15][▼ 15] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- залишати щось у себе; певний час не віддавати. [≈ 16][≠ 16][▲ 16][▼ 16] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- удержувати, не давати змоги зрушитися, відірватися, відокремитися. [≈ 17][≠ 17][▲ 17][▼ 17] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- вдержувати внаслідок свого в'язкого, твердого й т. ін. фізичного стану. [≈ 18][≠ 18][▲ 18][▼ 18] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- змушувати когось, щось перебувати в якому-небудь положенні, стані. [≈ 19][≠ 19][▲ 19][▼ 19] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- мати в себе, при собі; посідати щось, володіти кимось, чимось. [≈ 20][≠ 20][▲ 20][▼ 20] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- бути власником шинку, крамниці тощо, торгуючи в них.[≈ 21][≠ 21][▲ 21][▼ 21] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- утримувати когось, годуючи, виховуючи. [≈ 22][≠ 22][▲ 22][▼ 22] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- надавати комусь помешкання в себе (вдома, у квартирі тощо) за плату, за відробіток і т. ін. [≈ 23][≠ 23][▲ 23][▼ 23] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- мати в себе, у своєму господарстві як робочу силу.[≈ 24][≠ 24][▲ 24][▼ 24] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- мати за дружину ◆ — Та й ото мачуха якось там ніби з ласки тримає ту бідну сироту. Леся Українка ◆ Не був він як кожний гуцул: поля не мав, маржини не тримав. Г. Хоткевич
- помістивши кудись, зберігати. [≈ 25][≠ 25][▲ 25][▼ 25] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- зберігати в собі, утримувати ◆ Тримати в таємниці.
- також без додатка спрямовувати, скеровувати те, що рухається; рухатися в певному напрямі. [≈ 26][≠ 26][▲ 26][▼ 26] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- у сполученні з деякими іменниками здійснювати те, що названо іменником. [≈ 27][≠ 27][▲ 27][▼ 27] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- рідк. утримуватися (про мороз і т. ін.). [≈ 28][≠ 28][▲ 28][▼ 28] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.
Мероніми
ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
Колокації
ред.
Прислів'я та приказки
ред.
Споріднені слова
ред.
Етимологія
ред.
Праслов'янське[1][2]
Від пол. trzymać
Переклад
ред.
узявши що-небудь у руки, в рот, у зуби тощо, ухопившись за щось, не випускати, мати в руках, у зубах тощо; держати
|
|
|
стискувати, затискувати щось губами, зубами, лапами тощо
|
|
|
вдержувати, піддержувати щось руками, на колінах і т. ін.
|
|
|
обхопивши когось, мати біля себе
|
|
|
схопивши когось за що-небудь, не відпускати від себе
|
|
|
за допомогою чогось стримувати, притримувати рух кого-, чого-небудь
|
|
|
піклуючись кимось, турбуючись, дбаючи про когось, не відпускати від себе
|
|
|
зберігати за собою, не віддавати, докладаючи зусиль
|
|
|
бути опорою чомусь, держати щось на собі
|
|
|
не давати упасти кому-небудь; підтримувати
|
|
|
бути підтримкою в житті, в якійсь справі, в якомусь починанні
|
|
|
зупиняти натиск когось, чогось
|
|
|
надавши чомусь певного положення, зберігати в ньому протягом якогось часу
|
|
|
тримати вікна відчиненими
|
|
|
зберігати, підтримувати певний стан, вигляд, дотримуватись певної відстані тощо
|
|
|
змушувати когось розмовами, справами тощо залишатися, перебувати де-небудь; затримувати, не відпускати
|
|
|
змушувати когось залишатись, перебувати десь проти волі; не випускати звідкись
|
|
|
залишати щось у себе; певний час не віддавати
|
|
|
удержувати, не давати змоги зрушитися, відірватися, відокремитися
|
|
|
вдержувати внаслідок свого в'язкого, твердого й т. ін. фізичного стану
|
|
|
змушувати когось, щось перебувати в якому-небудь положенні, стані
|
|
|
мати в себе, при собі; посідати щось, володіти кимось, чимось
|
|
|
бути власником шинку, крамниці тощо, торгуючи в них
|
|
|
утримувати когось, годуючи, виховуючи
|
|
|
надавати комусь помешкання в себе (вдома, у квартирі тощо) за плату, за відробіток і т. ін.
|
|
|
мати в себе, у своєму господарстві як робочу силу
|
|
|
помістивши кудись, зберігати
|
|
|
зберігати в собі, утримувати
|
|
|
спрямовувати, скеровувати те, що рухається; рухатися в певному напрямі
|
|
|
здійснювати те, що названо іменником
|
|
|