Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	таланли́вий	таланли́ва	таланли́ве	таланли́ві
Р.	таланли́вого	таланли́вої	таланли́вого	таланли́вих
Д.	таланли́вому	таланли́вій	таланли́вому	таланли́вим
З.	таланли́вого (іcт.) таланли́вий (неіст.)	таланли́ву	таланли́ве	таланли́вих (іст.) таланли́ві (неіст.)
О.	таланли́вим	таланли́вою	таланли́вим	таланли́вими
М.	таланли́вім таланли́вому	таланли́вій	таланли́вім таланли́вому	таланли́вих

та-лан-ли́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -талан-; суфікс: -лив; закінчення: -ий.

розм. щасливий, удачливий. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від д.-грец. τάλαντον «вага; талант», сягає праіндоєвр. *tel-, *tol- «нести». В ряді європейських мов слово запозичено через лат. talentum.

Список перекладів

таланливий