сіль
|
Див. також Сіль. |
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | сі́ль | — |
| Р. | со́лі | — |
| Д. | со́лі | — |
| З. | сі́ль | — |
| Ор. | сі́лю | — |
| М. | со́лі | — |
| Кл. | со́ле* | — |
сіль
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -сіль-.
Вимова ред.
- МФА : [ˈsʲilʲ] (одн.), [ˈsɔlʲi] (мн.)
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- біла речовина з гострим характерним смаком, що являє собою кристали хлористого натрію і зрідка вживається як приправа до страв, для консервування і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
- перен. те, що становить сутність, смисл чого-небудь ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
- —
- —
Антоніми ред.
- —
- —
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ?
Переклад ред.
| Список перекладів | |