сіль
Див. також Сіль. |
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | сі́ль | — |
Р. | со́лі | — |
Д. | со́лі | — |
З. | сі́ль | — |
Ор. | сі́лю | — |
М. | со́лі | — |
Кл. | со́ле* | — |
сіль
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -сіль-.
Вимова
ред.- МФА : [ˈsʲilʲ] (одн.), [ˈsɔlʲi] (мн.)
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- біла речовина з гострим характерним смаком, що являє собою кристали хлористого натрію і зрідка вживається як приправа до страв, для консервування і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
- перен. те, що становить сутність, смисл чого-небудь ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
ред.- —
- —
Антоніми
ред.- —
- —
Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ?
Переклад
ред.Список перекладів | |