струмок
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | струмо́к | струмки́ |
Р. | струмка́ | струмкі́в |
Д. | струмко́ві струмку́ |
струмка́м |
З. | струмо́к | струмки́ |
Ор. | струмко́м | струмка́ми |
М. | струмко́ві струмку́ |
струмка́х |
Кл. | струмку́* | струмки́* |
стру-мо́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -струм-; суфікс: -ок.
Вимова ред.
- МФА : [strʊˈmɔk] (одн.), [strʊˈmkɪ] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- невеликий потік, утворений зі снігових, дощових або підземних вод, що вийшли на поверхню. [≈ 1][▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- вузький потік води або іншої рідини. [≈ 2][▲ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- обр. [≈ 3] ◆ Прио мистецтво колись, звісно, і не думала: гончарний круг давав їй шматок хліба. Та яка ж в неї повинан бути багата душа, який сильний струмок мусів клекотати у її серці! Джерело — Na zemli Prykarpatsʹkiĭ. Karpaty, 1967 - 231 стор, с. 225.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
невеликий потік води | |
вузький потік | |