строїти

Українська

стро́їти I

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	стро́ю	стро́яв	стро́ятиму	—
Ти	стро́єш	стро́яв стро́яла	стро́ятимеш	стро́й
Він Вона Воно	стро́є	стро́яв стро́яла стро́яло	стро́ятиме	—
Ми	стро́єм(о)	стро́яли	стро́ятимем(о)	стро́ймо
Ви	стро́єте	стро́яли		стро́йте
Вони	стро́ють	стро́яли	стро́ятимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	стро́ючи
Дієприсл. мин. ч.	стро́явши
Пас. дієприкм. теп. ч.	стро́яний
Безособова форма	стро́яно

стро́·ї-ти

Дієслово недоконаного виду, дієвідміна 4a.

Корінь: -строj-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [ˈstrɔ.ji.te]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

[1]

Значення

1. ставити людей в ряди, шеренги ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. надавати якому-небудь музичному інструментові певної висоти звуку, певного строю ◆ В одній клясі один із учителів у фраку рецитує свою деклямацію. В другій клясі строять музичні інструменти. Уляна Кравченко, «Спогади учительки», 1887 р. [СУМ-11] ◆ Оглянулась [Неллі], а на порозі мати Петруся. Стоїть і не зводить очей з сина, що строїть скрипку. Мирослав Ірчан, «Надії», 1926 р. [СУМ-11] * образно ◆ Ви [М. В. Лисенко] строїли струни серця нашого на високий лад, — і тепер — чуєте всенародний акорд, що звучить на Вкраїні?! М. М. Коцюбинський, Привітання від Чернігівського музично-драматичного гуртка з нагоди 35-річчя творчої діяльності М. В. Лисенка, 1903 р. [СУМ-11]
3. розм., рідк. те ж саме, що будувати ◆ Строїли [люди] монастирі, костьоли, а душі свої губили у тяжких гріхах. Олекса Стороженко, «Голка», 1902 р. [СУМ-11] ◆ — Строю я будинок // Із сухих дощок, // Міцно забиваю // Молотком гвіздок. Я. І. Щоголів, «Будинок», 1877 р. [СУМ-11]
4. організовувати, влаштовувати, налагоджувати, належно впорядковувати що-небудь ◆ Нагайкою вчив [Петро І] строїть // Жінкам вечерниці // І […] кроїть запаски й спідниці. П. П. Гулак-Артемовський, «Нагайка», 16 (29) жовтня 1852 р. [СУМ-11]
5. одягати, наряджати ◆ Мати дає волю дочці […], вбирає і строїть її по своїй спромозі, «щоб не встид їй було показатися між люди». І. Я. Франко, «Жіноча неволя в руських піснях народних», 1883 р. [СУМ-11]

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

ставити людей в ряди, шеренги
Англійськаen: rank (en), row (en) Польськаpl: szeregować (pl) Португальськаpt: enfileirar (pt) Російськаru: выстраивать (ru), строить (ru) Французькаfr: ranger (fr) Фінськаfi: järjestää riviin (fi)

надавати якому-небудь музичному інструментові певної висоти звуку, певного строю
Англійськаen: tune (en) Російськаru: настраивать (ru)

будувати
Англійськаen: build (en), construct (en) Російськаru: возводить (ru), сооружать (ru), строить (ru)

організовувати, влаштовувати, налагоджувати, належно впорядковувати що-небудь
Англійськаen: arrange (en), settle (en), set (en), set up (en) Російськаru: налаживать (ru), улаживать (ru), устраивать (ru)

одягати, наряджати
Англійськаen: clothe (en), dress (en) Німецькаde: kleiden (de) Російськаru: наряжать (ru), одевать (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: строїти

стро́їти II

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		стро́їв	стро́ю	—
Ти	стро́єш	стро́їв стро́їла	стро́їш	стрі́й
Він Вона Воно		стро́їв стро́їла стро́їло	стро́їть	—
Ми		стро́їли	стро́їмо	стрі́ймо
Ви		стро́їли		стрі́йте
Вони	стро́ять	стро́їли	стро́ять	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. мин. ч.	стро́ївши
Дієприкм. пас. мин. ч.	стро́єний
Безособова форма	стро́єно

стро́·ї-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. Відповідне дієслово недоконаного виду — стро́ювати.

Префікс: с-; корінь: -троj-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [ˈstrɔ.ji.te]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. з'єднати по три ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Джерела

• Словник УЛІФ: строїти

строї́ти

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		строї́в	стро́ю́	—
Ти		строї́в строї́ла	стро́їш	строї
Він Вона Воно		строї́в строї́ла строї́ло	стро́їть	—
Ми		строї́ли	стро́їм( -имо́)	строї́м( -імо́)
Ви		строї́ли		строїте
Вони		строї́ли	стро́я́ть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	[[{{{3}}}ілний|{{{3}}}і́лний]]
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.	строи́вши
Безособова форма	—

стро·ї́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.

Корінь: -строj-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал. те ж саме, що струїти ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Джерела

• Словник УЛІФ: строїти