Українська
ред.

стро́їти I ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я стро́ю стро́яв стро́ятиму  —
Ти стро́єш стро́яв
стро́яла
стро́ятимеш стро́й
Він
Вона
Воно
стро́є стро́яв
стро́яла
стро́яло
стро́ятиме  —
Ми стро́єм(о) стро́яли стро́ятимем(о) стро́ймо
Ви стро́єте стро́яли стро́йте
Вони стро́ють стро́яли стро́ятимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. стро́ючи
Дієприсл. мин. ч. стро́явши
Пас. дієприкм. теп. ч. стро́яний
Безособова форма стро́яно

стро́·ї-ти

Дієслово недоконаного виду, дієвідміна 4a.

Корінь: -строj-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

 
[1]

Значення ред.

  1. ставити людей в ряди, шеренги [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. надавати якому-небудь музичному інструментові певної висоти звуку, певного строю [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ В одній клясі один із учителів у фраку рецитує свою деклямацію. В другій клясі строять музичні інструменти. Уляна Кравченко, «Спогади учительки», 1887 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ Оглянулась [Неллі], а на порозі мати Петруся. Стоїть і не зводить очей з сина, що строїть скрипку. Мирослав Ірчан, «Надії», 1926 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) * образно ◆ Ви [М. В. Лисенко] строїли струни серця нашого на високий лад, — і тепер — чуєте всенародний акорд, що звучить на Вкраїні?! М. М. Коцюбинський, Привітання від Чернігівського музично-драматичного гуртка з нагоди 35-річчя творчої діяльності М. В. Лисенка, 1903 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
  3. розм., рідк. те ж саме, що будувати [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Строїли [люди] монастирі, костьоли, а душі свої губили у тяжких гріхах. Олекса Стороженко, «Голка», 1902 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ Строю я будинок // Із сухих дощок, // Міцно забиваю // Молотком гвіздок. Я. І. Щоголів, «Будинок», 1877 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
  4. організовувати, влаштовувати, налагоджувати, належно впорядковувати що-небудь [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Нагайкою вчив [Петро І] строїть // Жінкам вечерниці // І […] кроїть запаски й спідниці. П. П. Гулак-Артемовський, «Нагайка», 16 (29) жовтня 1852 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
  5. одягати, наряджати [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Мати дає волю дочці […], вбирає і строїть її по своїй спромозі, «щоб не встид їй було показатися між люди». І. Я. Франко, «Жіноча неволя в руських піснях народних», 1883 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

ставити людей в ряди, шеренги
надавати якому-небудь музичному інструментові певної висоти звуку, певного строю
будувати
організовувати, влаштовувати, налагоджувати, належно впорядковувати що-небудь
одягати, наряджати

Джерела ред.

стро́їти II ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я стро́їв стро́ю  —
Ти стро́єш стро́їв
стро́їла
стро́їш стрі́й
Він
Вона
Воно
стро́їв
стро́їла
стро́їло
стро́їть  —
Ми стро́їли стро́їмо стрі́ймо
Ви стро́їли стрі́йте
Вони стро́ять стро́їли стро́ять  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч. стро́ївши
Дієприкм. пас. мин. ч. стро́єний
Безособова форма стро́єно

стро́·ї-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. Відповідне дієслово недоконаного виду — стро́ювати.

Префікс: с-; корінь: -троj-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. з'єднати по три [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Джерела ред.

строї́ти ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я строї́в стро́ю́  —
Ти строї́в
строї́ла
стро́їш строї
Він
Вона
Воно
строї́в
строї́ла
строї́ло
стро́їть  —
Ми строї́ли стро́їм( -имо́) строї́м( -імо́)
Ви строї́ли строїте
Вони строї́ли стро́я́ть  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч. [[{{{3}}}ілний|{{{3}}}і́лний]]
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч. строи́вши
Безособова форма

стро·ї́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.

Корінь: -строj-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. діал. те ж саме, що струїти [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Джерела ред.