Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. спуза́р спузарі́
Р. спузарю́ спузарі́в
Д. спузарю́
спуза́ре́ві
спузаря́м
З. спузар спузарі́в
Ор. спузаре́м спузаря́ми
М. спузарі́
спузарю́
спузаря́х
Кл. спуза́рю* спузарі́*

спу-за́рь

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -спуз-; суфікс: -арь?.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. гуц. один із пастухів на гуцульській полонині, на обов'язки якого покладається носіння води, дров і палення, — останнє зумовлює те, що він завжди забруканий золою (спузом), од чого й дістав своє назву ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми ред.

Антоніми ред.

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від спуз — бруд, зола, попіл

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.

  • Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)