спорзний
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | спо́рзний | спо́рзна | спо́рзне | спо́рзні |
Р. | спо́рзного | спо́рзної | спо́рзного | спо́рзних |
Д. | спо́рзному | спо́рзній | спо́рзному | спо́рзним |
З. | спо́рзного (іcт.) спо́рзний (неіст.) |
спо́рзну | спо́рзне | спо́рзних (іст.) спо́рзні (неіст.) |
О. | спо́рзним | спо́рзною | спо́рзним | спо́рзними |
М. | спо́рзнім спо́рзному |
спо́рзній | спо́рзнім спо́рзному |
спо́рзних |
спо́р-зний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -спор-; суфікси: -з-н; закінчення: -ий.
Вимова
ред.- МФА: [ˈspɔrznei̯]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- зах. брудний, порочний, хтивий. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |
Джерела
ред.- Словник УЛІФ: спорзний
- Спорзний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.