сонцестояння

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	сонцестоя́нння	сонцестоя́нння
Р.	сонцестоя́нння	сонцестоя́ннь
Д.	сонцестоя́ннню	сонцестоя́ннням
З.	сонцестоя́нння	сонцестоя́нння
Ор.	сонцестоя́ннням	сонцестоя́нннями
М.	сонцестоя́ннні сонцестоя́ннню	сонцестоя́нннях
Кл.	сонцестоя́нння	сонцестоя́нння

сон-це-сто-я́н-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -сонце-; корінь: -стоя-; суфікси: -н-н-; закінчення: -я

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}
• вітчизняна транскрипція:

Семантичні властивості

Значення

1. момент часу, у який центр Сонця проходить або через найпівнічнішу точку екліптики, що має схилення +23° 27' (точка літнього сонцестояння), або через найпівденнішу її точку, що має схилення — 23° 27' (точка зимового сонцестояння). ◆ У році два сонцестояння — зимове й літнє. У Північній півкулі зимове сонцестояння відбувається 21 або 22 грудня, і тоді спостерігається найкоротший день (і найдовша ніч), а літнє — 20 або 21 червня, і тоді спостерігається найкоротша ніч (і найдовший день).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Solstice (en)

Джерела

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F